Музикотерапія на заняттях з дітьми дошкільного віку

 

 «Музикотерапія на заняттях з дітьми дошкільного віку». 

Музикотерапія нині є одним із перспективних напрямів  оздоровчої роботи з дітьми  дошкільного віку .Її використання на музичних заняттях дає змогу:

·      Зміцнити психофізичне здоров’я дітей;

·      Корегувати поведінку дітей , зокрема, гіперактивних та неконтактних;

·      Активізувати у дітей емоційну чуйність;

·      Розвивати у дітей комунікативні, соціальні навички тощо.

Перспективність використання музикотерапії у роботі з дошкільниками полягає ще й у тому, що кожен вид діяльності, який використовують на музичному зайнятті, містить у собі терапевтичний компонент.

 

Терапевтичний компонент у різних видах музичної діяльності.

Музична терапія в активній формі містить:

·      Інструментальну музикотерапію –гру на музичних інструментах;

·      Вокалотерапію – співи;

·      Кінезотерапію – танці та рухливі ігри.

Окрім того музико терапевтична спрямованість дає змогу використовувати  на музичному занятті елементи логоритміки, різних мовленевих пальчикових ігор тощо. Проте головне – створити у дітей активний, позитивний настрій, який обєднає їх та налаштує на радісну співпрацю. Саме це забезпечить найліпший терапевтичний ефект від музичного заняття.

Прийоми та форми музикотерапевтичної роботи.

На музичному зайнятті з елементами музикотерапії використовується  низка прийомів і форм музикотерапевничної роботи, кожна з яких є для дітей простою й зрозумілою, зокрема:

·      Ритмомовленева гра;

·      Запис звуків природи;

·      Пластична імпровізація;

·      Вправа на регуляцію м’язового тонусу;

·      Спів;

·      Пальчикова гімнастика;

·      Релаксаційна вправа.

Це заняття  можливо провести в рамках фізкультурно – оздоровчого напрямку роботи.

Ритмомовленеві ігри.

Ритмомовленеві ігри дають музичному керівнику змогу:

·      Розвивати у дітей відчуття ритму та темпу;

·      Виховувати у дітей чітку дикцію та виразне мовлення;

Ефективність ритмомовленнєвих ігор збільшується завдяки використанню рухів, які відповідають тексту, робить його більш мимовільним.

Слухання звуків природи.

Слухання будь-яких природних звуків розвиває у дітей увагу та уяву, а також заспокоює та врівноважує їх. Зокрема, використання на заняттях аудіозапису природних звуків(екзотичних), неодмінно пробудить у дітей фантазію і надихне їх на розповідь незвичайних історій. Тож коли музичний керівник запропонує дітям розповісти про те, що вони почули, це дасть йому змогу:

·      Виховати у кожного з дітей навички зв’язного висловлювати свою думку;

·      Привчати дітей з увагою ставитися до розповідей інших, слухати своїх друзів.

Пластична імпровізація.

Пластична імпровізація – це насамперед засіб підштовхнути дітей до вільного, невимушеного вираження у рухах своїх вражень від музики й емоційної реакції на неї. Окрім того, спільна пластична імпровізація дітей поліпшує їхню здатність до взаєморозуміння та взаємопідтримки.

Вправи на регуляцію м’язового тонусу.

 Вправи на регуляцію м’язового тонусу спрямовані на тренування у дітей навичок  довільно напружувати й розслабляти певні групи м’язів. За регулярного використання на заняттях таких вправ у дітей поступово поліпшується здатність керувати власним тілом, зберігати рівновагу й координувати свої рухи.

Спів.

 Спів справляє значний терапевтичний вплив на дитячий організм, адже під час співу відбувається:

·      Акустичний масаж внутрішніх органів;

·      Стимуляція мозкової діяльності;

·      Стабілізація нервової системи.

Нижньореберно – диафрагматичне дихання, яке використовують під час співів,- це справжня гімнастика для дихального апарату,

Адже таке дихання:

·      Підвищує опірність організму дітей до застуд;

·      Сприяє профілактиці бронхіально – легеневих та інших захворювань.

Під час співу мажорного звукоряду з назвами нот у помірному темпі кожна проспівуваних дітьми голосних встигає своїми специфічними вібраціями позитивно вплинути на стан їхнього організму.

Пальчикові ігри.

Під час пальчикових ігор діти розвивають дрібну моторику, а це надзвичайно позитивно впливає на розвиток уваги, мислення, мовлення, координації . окрім того, кумедні маніпуляції  з власними пальчиками й долоньками є завжди цікавими і захопливими для дітей.

Релаксаційні вправи.

Діти зазвичай активні й невгамовні, і дуже важливо навчити їх довільно розслаблятися. Слухання спеціально дібраної музики допомагає дітям:

·      Відволіктися від надмірного емоційного збудження;

·      Зосередитися на внутрішніх відчуттях;

·      Фізично розслабитися.

Регулярне виконання релаксаційних вправ робить дітей спокійнішими, виховує у них навички емоційної саморегуляції. Особливо корисною для релаксації вправ є класична музика у темпі 60 ударів за хвилину.

 

У цілому використання музикотерапії на заняттях з дошкільниками – це спосіб привчити дітей до застосування нескладних , але ефективних оздоровчих вправ, які знадобляться їм також й у повсякденному житті. До того ж слід пам’ятати , що терапевтичний вплив таких занять поширюється не лише на дітей , а й на педагогів, додаючи їм снаги і натхнення для подальшої плідної праці.

 

 

 

«Розвиваємо здатність «слухати й чути»:

10 освітніх ситуацій для молодших дошкільників»

 

МУЗИЧНА ГІРКА

Запропонуйте дітям узяти камінці й спустити їх із гірки, потім те саме зробити з паличками, пісочком, шишками. Спонукайте дітей порівнювати ці звуки.

Педагог: Діти, а ви знали, що наша гірка музична? Тільки по­слухайте. Ось я беру один камінець і скочую його гіркою. Який був звук? [Відповіді дітей.) А якщо спробувати скотити кілька камінців одночасно? Пісок? Палички? Шишки? Нумо спробуємо зробити це і порівняти звуки. Які вони — однакові чи різні? Який звук голосні­ший? Який тихший? Який короткий, а який, навпаки, довгий?

ДЗВІНКА ВОДИЧКА

Під час миття рук запропонуйте дітям поекспериментувати з водою.

Педагог: Діти, а як ви думаєте, водичка може видавати різні звуки? Нумо поекспериментуємо. Якщо відкрутити кран трішки, як водичка потече? [Відповіді дітей.) Правильно, краплями. А на що схо­жий цей звук? [Відповіді дітей.) Навесні лід, що розтанув, так скра­пує з даху. А якщо відкрутити кран повністю, на що буде схожий звук води? (Відповіді дітей.) Цей звук схожий на течію річки або водоспад.

НІЖКИ В САНДАЛЯХ І ЧОБІТКАХ

Коли діти одягаються на вулицю, запропонуйте їм потупати в сандалях, а потім в чобітках — і порівняти звуки.

Педагог: Діти, як ви думаєте, якщо ми тупатимемо ніжками в різному взутті, звуки будуть однакові? Нумо порівняємо. Надяг­ніть, будь ласка, на одну ніжку сандалю, на другу — чобіток. Потупо­тіть. Який звук гучніший і дзвінкіший? Який тихший?

Варіанти розвитку ситуації.

1.     Запропонуйте потупати тільки однією ніжкою, потім двома ніжками, на завершення —потупати всім дітям разом.

2. Запропонуйте потупати на кахелі та на килимі, на асфальті й на землі.

 

СОНЯЧНИЙ І ДОЩОВИЙ ДНІ

Попросіть дітей за допомогою музичних інструментів озвучити сонячний і дощовий дні.

Педагог: Діти, скажіть, як можна назвати день, коли постійно світить яскраве сонечко? (Відповіді дітей.) Правильно, сонячний. А як ми назвемо день, коли увесь час іде дощик? (Відповіді дітей.) Правильно, дощовий день. Сьогодні за допомогою музичних інстру­ментів ми з вами будемо озвучувати сонячний і дощовий дні.

Варіант розвитку ситуації. Організуйте міні-оркестр «Такі різні дні».

 

 

НЕЗВИЧАЙНІ ТВАРИНКИ

Запропонуйте дітям прослухати мелодію (пісню, аудіозапис), а після цього зобразити незвичайну тваринку на папері.

Педагог: Діти, сьогодні ми з вами перетворимося на чарівників і малюватимемо чарівні музичні малюнки — незвичайні тваринки. Допоможе нам у цьому мелодія, яку ми спершу прослухаємо, а потім зобразимо образ, який вона навіяла, на папері.

Варіанти розвитку ситуації.

1.    Вибрати до прослуханої мелодії музичний ін­струмент.

2.    Вигадати назву намальованій тваринці та озвучити її.

МЕЛОДІЯ ЖЕСТІВ

Запропонуйте дітям прослухати мелодію (пісню, аудіозапис]. Під час повторного прослуховування ме­лодії — зобразити її за допомогою міміки та жестів. Педагог: Діти, чи знаєте ви, що будь-яку пісню можна не тільки проспівати, а й зобразити своїм тілом? Спробуйте, будь ласка, від­творити за допомогою жестів і міміки мелодію. Яка вона — плавна, гостра, добра, зла, стрімка чи повільна? Втілюйте все, що відчуваєте, рухами й емоціями.

Варіант розвитку ситуації. Організуйте мініатюру «Співаємо пісеньку руками».

КОНЦЕРТ

Пограйте на будь-якому шумовому інструменті, наприклад на бубні, діти при цьому плескають у долоні. Потім запропонуйте дітям продовжити концерт.

Педагог: Сьогодні в нас у групі буде концерт шумових інстру­ментів. Кожен із вас виступить як музикант або танцюрист. Пер­ший концерт гратиму я, а ви танцюватимете під музику. А тепер заграє той, хто хоче. (Дитина виходить на середину зали та грає на інструменті. Другій дитині педагог дає іграшку', пропонує зобрази­ти, як іграшка танцює на столі. Після цього перша пара дітей пе­редає інструмент та іграшку іншим дітям. І так доти, доки не зі­грають усі.)

Варіант розвитку ситуації. Об’єднайте пари в оркестр «Від дуету до квартету».

ГОСТІ

Розкажіть дітям, що сьогодні до них прийдуть гості. Нехай хтось із педагогів-помічників постукає у двері, ви підійдіть до дверей, на­дягніть на руку одну з підготовлених іграшок і привітайтеся від її імені з дітьми. Кожна дитина тримає в руках музичний інструмент. Іграшка «звертається» до конкретної дитини й просить її зіграти на музичному інструменті привітання. Іграшка «танцює» під кожну му­зичну імпровізацію. Використайте кілька іграшок.

Педагог: Діти, сьогодні хтось прийде до нас в гості. (Чути сту­кіт у двері.) До нас в гості прийшли Ведмедик, Зайчик, Лисичка та Собачка. (Ведмедик вітається: «Привіт, малюки! Які у вас гарні ін­струменти!» Відтак звертається до конкретної дитини, просить її зіграти на своєму інструменті й при цьому сам пританцьовує. Так кожна дитина вітається з іграшками за допомогою музичного інструмента.)

ЗВУКИ ТРАНСПОРТУ

Розкладіть на столі ілюстрації з зображенням транспорту. За­пропонуйте звукову ілюстрацію-загадку. Дітям потрібно її відгадати й вибрати відповідну картинку. Після цього розкажіть про особли­вості цього виду транспорту та його відмінності від інших.

Педагог: Діти, розкажіть, а які види транспорту ви знаєте? На якому транспорті їздили? (Відповіді дітей.) Зараз ми з вами пограє­мо. Перед кожним лежать картинки. Назвіть транспорт, який на них зображений. (Діти називають види транспорту, зображені на кар­тинках.) Я зараз увімкну в записі кілька різних звуків — музичних загадок. Коли ви впізнаєте звук якогось транспорту, шукайте його зображення і піднімайте потрібну картинку вгору.

Варіант розвитку ситуації. Запропонуйте дітям вирушити в по­дорож на певному транспорті, озвучивши його.                                     

 

 

 

Бондинг на ніч, або Вечірній шлях до колискової

Батьки майже на увесь день розлучаються зі своєю дитиною, коли йдуть на роботу. Часу набутися разом увечері — обмаль, і це го­стро відчуває малеча. Як компенсувати нестачу та вибудувати ком­фортне родинне спілкування від зустрічі в садку й до вечірнього ри­туалу засинання?

 

Правило перших трьох хвилин

Вечірня зустріч дитини із батьками має бути значущою. Під­кресліть її важливість. Малюкові потрібні щирі емоції, він за день | став спраглим до обіймів рідних, їхніх голосів, пестощів, усмішок.

 

Психолог Наталія Сиротич радить скористатися «правилом перших трьох хвилин» — завжди зустрічати дитину з такою радістю, наче побачили ліпшого друга вперше за багато років. 1 не важливо, повернулися ви з магазину, куди вибігали на хви­линку, чи після довгого робочого дня.

Зазвичай, усе, чим хоче поділитися дитина, вона «видає» у перші хвилини зустрічі. Не змарнуйте цей час.

Зверніть увагу, як батьки зустрічаються зі своїми дітьми. Дорослі, які інтуїтивно виконують «правило перших трьох хвилин», одразу помітні. Вони присідають, щоб мати контакт із дитиною «очі в очі», обнімають та говорять, що скучили.

Для чого це потрібно? Дитина відчуває свою особистісну вагу, любов рідних. Добре, коли від перших днів її народження в родині панувала атмосфера бондингу [від англ, bond — зв’язок) — інтуї- | тивного зв'язку між матір’ю або іншими близькими людьми та ди­тиною, що не обмежується інстинктом. Це здатність розуміти, вгаду­вати і навіть передбачати бажання свого малюка. І формується вона не одразу, а з сукупності дрібниць, які стають традицією: дотиків І шкіра до шкіри, контактів на рівні очей, неспішних діалогів, спіль­них веселощів, та інших сімейних «фішок», що кожна родина вста­новлює для себе. Але чи не єдиним спільним для всіх є ритуал заси­нання дитини. Споконвіку його супроводжували співом колискових.

«Котику сіренький» у сучасному світі

Про цінність колискових написано багато. Мелодії, які нам спі­вали на ніч, — яскраві спогади дитинства. І справа не лише в тому, що колискова сама собою є художнім твором, до якого залучають змалку день у день. У ній — цілий всесвіт. Найперше, це голос мами. Має вона вокальні здібності чи ні, для дитини її голос найприємні­ший. По-друге, колискова будується на простих ритмах і мотивах. Вони повторюються раз за разом, ніби мантра. Це створює атмосфе­ру передбаченості, а отже спокою й рівноваги: світло вимкнене, те­пла рука дорослого поруч, мелодія лине й озивається в серці — у ній закладені щирі побажання гарного дитинства, радісної долі. Вона — своєрідна молитва, а мамина молитва має потужну силу. 1 скільки б її не повторювали, не набридає.

Колись було заведено співати коликових. Сучасні мами не мо­жуть цим похизуватися. Навряд чи хтось самотужки почне раптом вивчати пісні, якщо раніше цього не робив.

Чи не єдиним каналом правильного зв'язку із музикою для бать­ків ваших вихованців є ви, педагог дитини. Візьміть на себе цю місію.

Поясніть, що колискова працює ліпше новітніх методик ран­нього розвитку. Дитині важливіше бути під куполом любові й за­тишку. А його найліпше передавати через колисанку, спільне заспо­коєння та поринання в сон.

Якщо зовсім немає практики, порадьте батькам спочатку вми­кати готовий аудіо запис, підспівувати за голосом, який веде мело­дію. Поступово потреба звукової підтримки відпаде. Головне, робити це щиро, адже дитина відчуває фальш. Перевірте, чи дієві ваші вправляння: за певний час підгляньте за дитиною, може вона вже присипляє ведмедиків, мугикаючи знайомі мелодії? Якщо так, ви відновили «закон природи» у своїй сім’ї, тож він житиме в майбутньому. Колискові будуть інші, але не це важливо. Голо­вне, що вони будуть.

 

Який музичний інструмент обирає ваша дитина?

 

 

« Ігрові завдання для розвитку пісенної творчості та музично – ритмічних  здібностей дітей дошкільного віку»

 

« Гра з машиною картинки по назвам »

Дорослий пропонує дитині погратися з машиною. Дитина возить її і гуде: «Бі – бі – бі!». Дорослий дає малюку різні за величиною машини, пропонуючи показати як гуде велика і маленька машини, повторює найкращі співвідношення звуків, які відрізняються за висотою.

« Гра з пташкою »

Дитині пропонують іграшкові пташки різні за розмірами. Дорослий просять показати, як співає кожна пташка на склад «ку – ку» (так, щоб звучання змінювалося за висотою, відповідно величині іграшки).

 

« Гра з коником »

Дорослий просить дитину показати, як скаче маленька конячка,промовляючи «цок – цок» в різному темпі і ритмі. Дати пояснення: конячка спочатку скаче швидко (поспішає), а потім повільно (втомилася).

 

« Колискова ляльці »

Дорослий пропонує дитині поколихати ляльку, наспівуючи їй колискову на склад «баю». Сам слухає і підспівує, закріплюючи створену дитиною інтонацію. Бажано включити або заспівати ніжну колискову. Зверніть увагу дитини на те, які ніжна та спокійна мелодія у колискової. Під цю мелодію засинають не тільки дітки, а і ляльки, пташки, тваринки. Колискова – це мамина пісенька перед сном.

 

« Лялька танцює »

Дорослий пропонує дитині показати, як лялька танцює або крокує, наспівуючи свою інтонацію на склад «ля».

 

Побажання. Запропоновані ігри є попередньо першочерговим кроком формування музично – творчих проявів у дітей. На цьому етапі ставиться мета: розвивати у дітей орієнтацію в різних якостях музичного звуку через гру в якої дитина комбінує музикальні звуки, які відрізняються за висотою, тривалістю, динамікою.

 

Форми роботи батьків з дітьми для активізації музичних здібностей.

1. Попроси дитину заспівати самостійно, знаходячи то високі інтонації (співає маленька зозуля, нявкає кошенятко), то більш низькі (співає велика зозуля, киця ).

2. Співати своє ім'я (та другі імена) на двох звуках, передаючи різні інтонації.

3. Вести співочу перекличку. Дорослий співає: «Ай, де ти?». Дитина відповідає: «Я тут». Потім почергово змінюються, придумуються нові інтонації.

4. Імпровізувати мотив з двох – трьох звуків на склади «ля – ля», дорослий або друга дитина придумують свій мотив. Йде змагання: хто більше придумує поспівок.

5. Закінчи мелодію.

6. Придумай свою пісеньку на вірш який подобається.

 

Танець троянди

Запропонуйте дитині гру. Під красиву мелодію (грамзапису чи власний спів) виконати танець тендітної квітки – троянди. Дитина сама придумує до нього рухи. Раптово музика зникає. Це порив північного вітру (заморозив прекрасну троянду). Дитина завмирає у любій, придуманій нею позі. Чим краще уява, тим цікавіші рухи танцю і поза замерзлої троянди.

Хто краще?

Гра розвиває уяву і творчість у рухах.Запропонуйте дитині придумати танець під знайому музику. Це може бути сучасний шлягер або щось мелодійне і спокійне. Характер рухів повинен відповідати музиці, що звучить.

Позмагайтеся з дитиною: чий танок буде досконалішим, краще, чиї рухи будуть цікавіші і виразніші.

 

 

Музично-ігрова діяльність доступна всім дітям. Залучення дітей до музично-ігрової діяльності, а не лише до сприймання музики, дуже корисне для їх загального художнього розвитку, відповідає природним потребам і можливостям дітей.

        Під час музичної гри формується художня культура дітей, їхня здатність оцінювати явища навколишнього середовища, виховується естетичний смак, збагачується світовідчуття – розвиваються асоціативна уява, сенсорна, емоційна, інтелектуальна сфера дитини, творчі здібності, які дають можливість створювати красу самостійно.

       Музична гра є формою творчості. Це невичерпне джерело вражень, думок, емоцій, дій, запитань, пошуків способів розв’язання різних проблем. Завдяки музичній грі у батьків та вихователів виникають необмежені можливості у створені умов для прояву та розвитку творчих навиків дитини, і тому така гра ніколи не перетвориться на іграшку з вичерпаним потенціалом. Навіть при наявності встановлених правил, норм, певній регламентованості ігрових дій кожна музична гра надає дітям змогу бути творцями, зокрема естетичних цінностей, отримувати задоволення від власних духовних сил, створювати нову естетичну реальність, частиною якої є вони самі. Таким чином забезпечується єдність самопізнання (дослідження власного духовного світу через музику), самовираження (реалізація етико-естетичних ідеалів) і самоствердження (заява через мистецтво про себе як про особистість, про багатство своїх почуттів та силу творчої енергії) дітей.

        Музична гра дає можливість дитині відчувати світ серцем, пізнавати його розумом.

        Музична гра може бути однією з форм організації навчання, методом набування та закріплення знань, засобом виховання морально-вольових якостей дитини.

        Рекомендую батькам пригадати, або вивчити та грати з дітьми в такі музичні ігри, як «Подоляночка», «Диби, диби, ди!», «Ой, Василю, товаришу!», «Садівник і козенята», «Впізнай за голосом», «Гуси-лебеді» тощо.

Приємного проводження часу з вашими дітьми!